Апостиль на свідоцтво про смерть у Німеччині: що вимагає кожна країна під час перевезення

Коли померлого перевозять з Німеччини на батьківщину, органи влади країни призначення майже завжди вимагають німецьке свідоцтво про смерть, справжність якого вони визнають. Для більшості країн Східної Європи, Кавказу й Центральної Азії для цього достатньо апостиля та засвідченого перекладу. Для Узбекистану й Таджикистану апостиль у відносинах із Німеччиною не діє — там потрібна консульська легалізація.

Нижче пояснюємо, яке свідоцтво про смерть краще замовити, хто в Німеччині проставляє апостиль, що вимагає кожна країна і в якому порядку все відбувається.

Німецьке чи міжнародне свідоцтво про смерть?

Свідоцтво про смерть (Sterbeurkunde) видає РАЦС (Standesamt) за місцем смерті після реєстрації смерті. Багато відділів, окрім німецького, видають і багатомовне («міжнародне») свідоцтво. Наприклад, місто Мюнхен бере 12 € за примірник і, як правило, реєструє смерть протягом п’яти робочих днів після отримання всіх документів.

Багатомовний документ ґрунтується на Конвенції МКЦС (CIEC) № 16 1976 року, що діє в Німеччині з 1997 року. Держави-учасниці зобов’язані приймати такі витяги без легалізації та рівнозначних формальностей. З країн, куди найчастіше перевозять наші клієнти, до них належать Туреччина й Молдова. Україна, Росія, Казахстан і країни Кавказу в цій конвенції не беруть участі.

У межах ЄС додатково діє Регламент (ЄС) 2016/1191: з 16 лютого 2019 року офіційні документи однієї держави ЄС не потребують апостиля в іншій. На запит до них додають багатомовну форму як допоміжний переклад. Для країн поза ЄС цей регламент не застосовується.

Порада: замовте одразу кілька примірників. Один зазвичай іде з апостилем до країни призначення, інші потрібні в Німеччині — для страхової, пенсійного фонду, банку та спадщини.

Що таке апостиль і хто його проставляє в Німеччині

Апостиль запроваджено Гаазькою конвенцією від 5 жовтня 1961 року, для Німеччини вона чинна з 1966 року. Він підтверджує справжність підпису та повноваження органу, що видав документ, але не його зміст. Між державами-учасницями апостиль замінює складнішу консульську легалізацію.

Хто проставляє апостиль на свідоцтво про смерть у Німеччині, залежить від федеральної землі та від органу, який видав документ. МЗС Німеччини прямо зазначає, що порядок у землях різний. Кілька прикладів:

• Баварія: для документів РАЦС відповідає уряд адміністративного округу (Regierung), для Мюнхена — Regierung von Oberbayern. Уряд Середньої Франконії називає збір 20 € за апостиль і при поданні поштою радить закладати три тижні на розгляд і ще щонайменше тиждень на пересилання.
• Північний Рейн — Вестфалія: апостиль на документи РАЦС проставляють окружні уряди (Bezirksregierung), наприклад Bezirksregierung Düsseldorf для документів свого округу.
• Судові та нотаріальні документи, переклади: їх, як правило, апостилюють дільничні або земельні суди (Amtsgericht, Landgericht). У Баварії це близько 25 € за документ і два-три робочі дні.

Яка країна що вимагає

Важливо не лише те, чи приєдналася країна до конвенції, а й те, чи діє вона у відносинах із Німеччиною. Проти приєднання низки держав Німеччина висунула заперечення, і з ними й далі потрібна легалізація. Таблицю складено за переліком МЗС Німеччини та таблицею статусу Гаазької конференції.

Який переклад, скільки примірників і які ще папери вимагатимуть на місці, залежить від конкретного випадку. Ми з’ясовуємо це до перевезення з консульством і з нашими партнерами в країні призначення. Детальніше про напрямки: перевезення померлих до України, до Узбекистану та до Центральної Азії й на Кавказ.

Легалізація: коли апостиль не діє

Під час легалізації справжність німецького документа підтверджує консульський працівник країни призначення. Процедура складається з кількох етапів:

• Попереднє засвідчення (Vorbeglaubigung) — у тому німецькому відомстві, яке інакше проставляло б апостиль: уряд округу, Bezirksregierung або земельний суд.
• Остаточне засвідчення (Endbeglaubigung) — деякі країни вимагають його додатково. З 1 січня 2023 року цим опікується Федеральне відомство закордонних справ (Bundesamt für Auswärtige Angelegenheiten).
• Легалізація — у посольстві чи консульстві країни призначення в Німеччині. Генеральне консульство Узбекистану приймає такі заяви лише поштою; за його даними, збір становить 25–35 € для громадян Узбекистану і 65–115 € для громадян Німеччини.

Оскільки відомства працюють одне за одним і часто поштою, легалізація зазвичай триває помітно довше, ніж апостиль.

Переклад у присяжного перекладача

Німецькі посольства й консульства перекладів не роблять. МЗС Німеччини радить звертатися до присяжних (публічно призначених і приведених до присяги) перекладачів у Німеччині. Їх можна знайти в спільній базі земельних органів юстиції justiz-dolmetscher.de.

На прикладі Росії посольство Німеччини в Москві описує два шляхи. Переклад у Росії: російські перекладачі й нотаріуси приймають оригінал лише з апостилем. Переклад у Німеччині: тоді засвідчення перекладача саме має отримати апостиль. В обох випадках головне: спершу апостиль на оригінал, щоб його переклали разом із документом.

Правильна послідовність кроків

1. Реєстрація смерті в РАЦС і свідоцтво про смерть у потрібній кількості примірників.
2. Апостиль — або, для Узбекистану й Таджикистану, попереднє засвідчення та легалізація.
3. Переклад свідоцтва разом з апостилем, якщо цього вимагає країна призначення.
4. Консульство країни призначення: дозвіл або довідка для перевезення.

Які ще документи, окрім свідоцтва про смерть, потрібні, описано в статті «Які документи потрібні для міжнародного перевезення?».

Де на практиці виникають затримки

• Написання імені. Якщо в закордонному паспорті, свідоцтві та перекладі ім’я записане по-різному — «Jurij», «Yurii», «Iurii», — консульство й відомства ставлять запитання. Ми звіряємо транслітерацію з паспортом ще до перекладу.
• Пошта. Письмову заяву на апостиль можуть розглядати кілька тижнів. Особисте подання, де воно можливе, часто швидше.
• Реєстрацію смерті відкладено. Якщо РАЦС бракує іноземних свідоцтв про народження чи шлюб, свідоцтва про смерть ще немає — а отже, немає й апостиля.
• Не та процедура. Апостиль для Узбекистану чи Таджикистану не допоможе і лише забере час.

Чи має саме перевезення чекати на апостиль, залежить від того, для чого країні призначення потрібне свідоцтво: для дозволу консульства чи пізніше для місцевих органів. Це ми з’ясовуємо заздалегідь. Міжнародне перевезення в нас зазвичай триває 3–7 робочих днів. Які засвідчення знадобляться, зазначено в нашій письмовій фіксованій ціні, яку Ви отримаєте протягом кількох годин. Про вартість загалом — у статті «Скільки коштує перевезення померлого за кордон».

Часті запитання

Зв’язатися · 24/7

Зателефонуйте — документи й засвідчення беремо на себе

Скажіть нам, де померла людина і до якої країни її треба перевезти. Ми з’ясуємо, чи потрібен апостиль чи легалізація, організуємо переклад і дозвіл консульства та передзвонимо Вам протягом найближчої години. Цілодобово, українською, російською, німецькою та англійською.

• Передзвонимо протягом години
• Фіксована ціна письмово за кілька годин
• Цілодобово, 4 мовами

Зателефонувати зараз+49 1511 74 63 888 Замовити зворотний дзвінок →

Рудольф НордгаймерКерівник, Ваша контактна особа

Перша розмова нічого не коштує і ні до чого не зобов’язує.

Матеріал відображає стан опублікованих правил і не замінює юридичної консультації. Компетенція відомств, збори та вимоги країн призначення можуть змінюватися й різняться залежно від федеральної землі та відомства.

Rudolf Nordheimer

See Full Bio